У Вас не відображається плеєр? Щоб слухати натисніть ТУТ

Інтерв’ю для “суспільного мовлення”.

Изображение 007

 

Тетяна Шеремета: Усім відомі проблеми не переконали нас у тому, що від проводового мовлення треба відмовитися

Керівник Бориславськогокомунального підприємства «Радіоредакція «Слово» – про необхідність проводового мовлення в Бориславі – єдиному місті у світі, що розташоване безпосередньо на нафтовому родовищі

Тетяна Шеремета, яка очолює КП «Радіоредакція «Слово» в м. Борислав, що на Львівщині, яке налічує майже 35 тисяч мешканців, переконана, що для пересічного радіослухача власне проводове мовлення є найзручнішим та найдешевшим джерелом інформації. А в їхньому місті, що розташоване на нафтовому родовищі, воно ще й має стратегічне значення – як незаперечний засіб оповіщення в умовах надзвичайних ситуацій.

«Слово», яке має майже 20-річну історію, наразі мовить 7 годин 56 хвилин на тиждень, отримуючи з міського бюджету 240 тисяч гривень, що становить понад 80% їхнього бюджету. У редакції працює 7 осіб, в тому числі 3 журналісти. «І тем для висвітлення більше, ніж достатньо, – каже пані Шеремета. – І ми готові до роботи, аби лише нам не заважали». Про ФМ вони можуть тільки мріяти, а осьінтернет-канал вже запустили.

За словами керівника «Слова», законопроект про мовлення громад необхідно доопрацювати, а місцева влада повинна мати право засновувати ЗМІ. «Як на мене, то право засновувати телерадіоорганізації можуть використовувати в тому числі й місцеві ради. Точніше, створення телерадіоорганізацій у маленьких містах має належати саме їм. І для цього є щонайменше дві підстави. По-перше, органи місцевого самоврядування обирає якраз громада, надаючи їм право представляти інтереси людей.  По-друге, на рекламі місцевого значення комунальний засіб масової інформації аж ніяк «не виживе», потрібна матеріальна підтримка збоку», – каже пані Тетяна.

Про радіоредакцію «Слово»

– Пані Тетяно, скільки маєте годин власного продукту в ефірі? Який ще продукт, окрім свого, транслюєте? Яке маєте покриття? Які ліцензії? Скільки років «Слово» в ефірі?

– Комунальне підприємство «Радіоредакція «Слово» створене як самостійний засіб масової інформації у грудні 1996 року. До цього ми були відділом радіоінформації міської газети «Нафтовик Борислава». І в той час, коли ми отримали ліцензію Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, і зараз територією розповсюдження програм Бориславського радіо «Слово» є місто нафтовиків, курортне селище Східниця і навколишні села. Загальний обсяг мовлення – 7 годин 56 хвилин на тиждень. Це, в основному, власний продукт та інформаційні матеріали Львівської ОДА та обласної ради.

Усім відомі проблеми місцевого мовника не переконали нас у тому, що від проводового мовлення треба відмовитися. Вивчаючи інформаційні потреби людей, ми ще раз переконуємося у тому, що для пересічного радіослухача власне проводове мовлення є найзручнішим та найдешевшим джерелом інформації. Значення цього виду інформування у місті техногенного лиха, (а цей статус, на жаль, Борислав має, як єдине місто у світу, що розташоване безпосередньо на нафтовому родовищі), є незаперечним з огляду на необхідність зв’язку між населенням та органами цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій. І радіослухачеві важко змиритися з тим, що поступово у помешканнях зникає сигнал радіоприймачів, тобто їх стає менше. «Укртелеком», стверджуючи, що проводове мовлення є нерентабельним, нічого не робить для того, щоб було навпаки. Логічно, якщо місяцями у людей не працюють радіоточки, мережі тривалий час ніхто не ремонтує, обладнання та самі лінії проводового мовлення не оновлюються, то рано чи пізно частина абонентів просто відмовляється від такого сервісу. Попри те, сотні людей телефонують і пишуть у всі інстанції, в тому числі і до нашої радіоредакції, з проханням вплинути на керівництво «Укртелекому» і посприяти відновленню роботи радіо. Люди відверто заявляють, що не хочуть відмовлятися від проводового радіо навіть попри те, що воно не працює, а вони справно платять за послуги, яких не отримують. Тож наш колектив докладає максимум зусиль, щоб попри всі складнощі зберегти мережу проводового мовлення у Бориславі.

Але час на місці не стоїть. Усвідомлюючи це, ми намагаємось іти в ногу з ним. Нещодавно наш колектив розпочав новий проект – інтернет-радіо. Відтепер програми «Радіоредакції «Слово» можуть слухати не лише мешканці Борислава, Східниці та навколишніх сіл, котрі користуються послугами проводового радіо, але усі, хто має доступ до комп’ютера та інтернету у будь-якому куточку світу. Це – нові горизонти для поширення інформації від рекламодавців. Це – можливість для наших клієнтів передавати радіовітання у різні куточки світу. Це – перспектива поширити інформацію про наше місто, наші проблеми та наші досягнення.

– На вашу думку, яких проектів зараз найбільше потребує ваша аудиторія? Які теми і сюжети наразі найбільш актуальні? Чи є у вас конкуренти в районі?

– Конкуренції, як такої, не відчуваємо. Звичайно, є закономірне бажання бути першими і кращими. Це спонукає до роботи, до здорового діалогу і навіть співпраці з колегами-радіожурналістами сусідніх міст – Дрогобича та Трускавця. Тим більше, що сьогодні наші слухачі потребують оперативної та об’єктивної інформації з цілого регіону. Так мусить бути…

Людей цікавить усе – і політика, і економіка, і міська господарка, новини з АТО, де несуть службу багато наших краян. На жаль, з п’ятим загиблим військовослужбовцем місто прощалося буквально днями. Бориславові зараз надзвичайно непросто. Є проблеми з водопостачанням, станом доріг, з реформуванням підприємств житлово-комунальної сфери, медицини, освітньої галузі, задоволенням культурних потреб. Одним словом – тем для висвітлення більше, ніж достатньо. І ми готові до роботи, аби лише нам не заважали.

– Чи звинувачували коли-небудь вашу радіоредакцію в тому, що вона піарить владу і не дає ефір опозиції?

– Звичайно. Щодо піару були звинувачення, хоча й не завжди обґрунтовані, бо часто закиди нам робили захисники «шкурних» інтересів. А щодо співпраці з владою – вона була, і буде, бо, зрештою, висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування – це частина журналістської роботи. Зі сторони влади відчуваємо бажання допомогти діяльності журналістського колективу.

Водночас, співпраця з представниками влади абсолютно не заважає нам висвітлювати й інші точки зору, зокрема, опозиції. На радіо «Слово» запроваджено навіть окрему рубрику «Мікрофон – опозиції». Окрім того, представники опозиції і всі бажаючі громадські активісти спілкуються з мешканцями міста під час прямих ліній. Ми відкриті для всіх, хоча маємо свою позицію і відстоюємо її.

– Скільки у штаті компанії працівників, скільки з них журналістів? Чи потрібна оптимізація, на вашу думку? Які зарплати у журналістів, ведучих?

– У колективі радіоредакції «Слово» зараз працює 7 осіб, в тому числі 3 журналісти. Всі – члени Національної спілки журналістів України. Колектив – молодий, творчий, працездатний. Кожен, як частинка одного організму, і про оптимізацію зараз не говоримо. Тим більше, що досягнуте – не межа. Маємо нові творчі плани, для реалізації яких потрібні нові сили, і, зрозуміло, відповідне матеріальне забезпечення. Як буде – час покаже. Поки що намагаємося давати собі раду тими силами, і в тих умовах, які є. Постанова Кабінету міністрів України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» визначає розмір заробітної плати кожного працівника радіоредакції «Слово».

– За рахунок чого фінансується радіоредакція: міський/районний бюджет, інвестиції, продаж реклами? Скільки цього року надійшло коштів з бюджету? Чи регулярно надходять кошти?

– Безперечно, для нормальної роботи будь-якого колективу потрібне належне фінансування. Журналіст має писати і доносити до слухацької аудиторії радіопродукт, який потрібен людям, а не сидіти і думати де і як заробити на хліб насущний. У недалекому минулому було так, що ми не мали не те що на розвиток, а й на елементарне прожиття. Зараз, Богу дякувати, ситуація кардинально змінилася. Частину заробляємо самі з надання рекламних послуг, музичних вітань. Вагому частку фінансування отримуємо від міської ради – 240 тис. грн. (що становить понад 80% нашого бюджету). Цих грошей нам вистачає на виплату заробітної плати. Маємо багато друзів, які допомагають втриматися на плаву, зміцнювати матеріально-технічну базу та напрацьовувати нові проекти.

– Хто є ваші основні рекламодавці? І як змінився місцевий рекламний ринок за останні роки?

– Відрадно, що навіть попри економічно непростий час, який переживає наша країна зараз, у Бориславі та регіоні маємо основних рекламодавців, які користуються нашими послугами. Це, в основному, представники малого і середнього бізнесу, люди, які розуміють, що реклама – це сила. Добре було б, якби радіотрансляційна мережа була в такому стані як ще років 5-10 тому. Через численні пошкодження радіоточок ми втратили не тільки частину слухацької аудиторії, але й рекламодавців. Маємо надії на інтернет-проект, який поступово «розкручуємо». Мріємо і про радіо-FM. Але це – тема майбутнього, бо при наших журналістських статках про придбання FM-хвилі можна лише мріяти…

– Як часто у вас в ефірі з’являються нові проекти?

– Я не сказала би, що часто, але нові проекти є. Колектив живе, думає і творить. Результатом спільної праці є, як я вже згадувала, інтернет-радіо. На його популяризацію, в основному, і спрямовані головні наші зусилля. Проте і про наповнення радіопередач новими, цікавими рубриками та сторінками, ми не забуваємо. У контексті подій, що відбуваються зараз в Україні, висвітлюємо діяльність місцевих волонтерських та громадських організацій, підтримуємо контакт з нашими захисниками, що перебувають у зоні АТО, і доносимо до людей інформацію про їх життя, проблеми, потреби. Теми для спілкування кожен день нам підказує саме життя. Зв’язок слухач-студія ніколи не переривається. У прямому ефірі свої думки висловлюють не тільки гості студії, але й представники громадськості.

Крім того, останні кілька років щотижня готуємо інформаційні випуски, в яких збираємо найцікавішу інформацію про події, факти та новини із життя міста. Періодично поширюємо повідомлення із сусідніх населених пунктів та розповсюджуємо новини обласної ради. Також докладаємо зусиль, щоб не лише повідомляти слухачам інформацію, але й говорити про вічні цінності. Для цього постійно готуємо матеріали не тільки новинного та економічного характеру, але й культурно-просвітницькі та релігійні радіосторінки. Постійно підтримуємо зв’язок з діячами культури, літераторами, громадськими діячами, представниками різних релігійних громад. В такий спосіб прагнемо надати нашим слухачам інформацію про всі сфери життя міста та рідного краю.

Приємно відзначити, що на всі наші нові починання практично миттєво реагують наші слухачі. Пересічні мешканці міста щоденно телефонують до редакції та діляться своїми думками щодо почутого в ефірі. Завдяки цьому ми можемо аналізувати потреби слухачів та формувати контент наших програм відповідно до їх запитів. В такий спосіб радіо у Бориславі творимо спільними зусиллями нашого творчого колективу та наших уважних, небайдужих та, безумовно, мудрих слухачів.

Про мовлення громад

– Як ви оцінюєте законопроект про мовлення громад, який розробив Держкомтелерадіо?

– Вважаю, що саме створення громадського мовлення є потрібним та доцільним у демократичній державі. Недаремно ж у частині 2 статті 34 Конституції України зазначається, що «кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір». Тож створити людям умови для забезпечення їх конституційного права цілком логічно. Відповідно, потрібне і створення нормальної правової бази для регуляції діяльності у сфері громадського мовлення. Проте найважливіше, щоб така правова база якраз була сильною, більше того, виваженою і продуманою. Адже у ній треба передбачити не тільки права, що стосуються заснування телерадіокомпаній і вимоги щодо їх інформаційної діяльності, але й усю фінансово-господарську та економічну частини їх роботи, при цьому не тільки на момент заснування, але й на перспективу. Положення законопроекту про мовлення громад мали б бути виписаними так, щоб робота мовлення громади ніяк не залежала ні від політичних змін, ні від економічних тенденцій. І як би це банально не звучало, в першу чергу, громадському мовленню потрібен міцний і надійний, стабільний і незалежний від зовнішніх факторів економічний фундамент та впевненість, як кажуть, у завтрашньому дні. Створити такі умови для мовлення громад значно важче, ніж поговорити про них. А тому схиляюся до тієї думки, що наразі законопроект про мовлення громад потребує ще тривалого обговорення, обмірковування, редагування і доопрацювання. Якщо приймати законопроект, то треба, щоб він був таким, який дійсно буде чітко й однозначно трактувати роботу громадського мовлення і регламентувати її, а не просто декларувати гарні ідеї.

– Чи потрібно залишати місцевим радам право засновувати ТРК? І чи можуть вижити такі ТРК, як ваша, без дотацій влади?

– Як на мене, то право засновувати телерадіоорганізації можуть використовувати в тому числі й місцеві ради. Точніше, створення телерадіоорганізацій у маленьких містах має належати саме їм. І для цього є щонайменше дві підстави. По-перше, органи місцевого самоврядування обирає якраз громада, надаючи їм право представляти інтереси людей.  По-друге, на рекламі місцевого значення комунальний засіб масової інформації аж ніяк «не виживе», потрібна матеріальна підтримка збоку. А тут варіантів зовсім небагато…

– На вашу думку, які положення законопроекту потребують більш детального пояснення?

– Перше, що привертає увагу, – це положення, яким пропонується доповнити пункт Закону України «Про телебачення та радіомовлення». У ньому поняття громадських телерадіоорганізацій представлено як неприбуткові юридичні особи. Закономірно, звідси виникає додаткове запитання, в який саме спосіб мають тоді проводити свою фінансово-господарську діяльність такі телерадіоорганізації? Просто кажучи, за які гроші житимуть колективи, якщо вони будуть неприбутковими структурами?

Ще один цікавий момент законопроекту – це зобов’язання безкоштовно передавати офіційні повідомлення Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Конституційного суду України, офіційні повідомлення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади. З цього положення не зовсім зрозуміло, як визначатиметься обсяг та зміст таких безкоштовних повідомлень, в який спосіб і хто їх буде подавати, опрацьовувати та готувати до ефірів та скільки часу відводитиметься на такі повідомлення у загальній сітці мовлення. Суперечливим це положення виглядає і з тієї позиції, що згідно з статтею 5 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» телерадіоорганізації є незалежними у визначенні змісту програм.

Всі ці зауваження та не до кінця зрозумілі моменти ще раз свідчать про те, що нині запропонований законопроект про мовлення громад ще потребує обговорення та удосконалення.

– Яким є ваше бачення основних принципів мовлення громад?

– Мені здається, що вдруге вигадувати велосипед просто недоцільно. У цілому світі, в тому числі й в Україні, вже давно прописані основні принципи журналістської діяльності. І загалом, вони удосконалення не потребують. Треба тільки одного – створити такі умови для роботи журналістів, у яких дотримання правових та етичних норм журналістики буде не тільки можливим, але й необхідним. Якщо, здійснюючи мовлення громад, вдасться щодня реалізовувати засадничі принципи якісної журналістської роботи, то навіть питань щодо основних принципів мовлення виникати не буде.